Аудиторская компания Центр-Аудит предоставляет аудиторские услуги в Киеве

В офісі підприємства є телевізор, кондиціонери та холодильники. До яких фондів слід віднести зазначені основні засоби, як вони відображаються в податковому обліку та чи треба нараховувати амортизаційні відрахування?

Згідно з пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) під терміном «невиробничі фонди» слід розуміти капітальні активи, що не використовуються в господарській діяльності платника податку.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 цього Закону господарська діяльність — це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, якщо безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента чи будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

До невиробничих фондів належать:

капітальні активи або їх структурні компоненти, що підпадають під визначення основних фондів групи 1 згідно з пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону № 334/94-ВР, включаючи орендовані;

капітальні активи, що підпадають під визначення основних фондів груп 2 — 4 згідно з пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 цього Закону, які є невід’ємною частиною, розміщені або використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення основних фондів групи 1, або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податків і передані в безоплатне користування особам, котрі не є платниками податку на прибуток.

Згідно з нормами пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону № 334/94-ВР у разі продажу невиробничих фондів платник податку включає до валових доходів суму доходу, отриманого (нарахованого) від продажу, а до валових витрат — суму витрат, пов’язаних із придбанням (виготовленням) таких невиробничих фондів (без врахування зносу) та їх поліпшенням.

Враховуючи зазначене, у разі якщо ведення господарської діяльності підприємством не пов’язано з використанням телевізора, кондиціонерів та холодильників, то вони відносяться до невиробничих фондів і їх вартість не збільшує балансової вартості відповідної групи основних фондів з метою здійснення амортизації.

 

Підприємство здійснює реалізацію побутових товарів і їх наступне безкоштовне технічне обслуговування протягом року. Чи включаються витрати на таке технічне обслуговування до складу валових витрат підприємства?

Відповідно до п. 22 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою КМ України від 11.04.2002 р. № 506 «Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів» (зі змінами та доповненнями), виданою на виконання пп. 5.4.3 п. 5.4 ст. 5 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями), встановлено, що технічне обслуговування полягає у виконанні робіт, пов’язаних із забезпеченням використання товару за призначенням, його зберігання та транспортування.

Такі витрати платника податку пов’язані зі збутом і мають враховуватися при визначенні ціни товарів, тобто компенсуються за рахунок покупців.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 — 5.7 цієї статті, включаються до складу валових витрат платника податку.

Отже, у разі якщо договором на поставку товару передбачено його наступне безкоштовне технічне обслуговування, то платник податку — продавець може віднести до складу валових витрат витрати, пов’язані з таким безоплатним технічним обслуговуванням на підставі пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР.

 

Після закінчення терміну оренди підприємство повертає власнику основні фонди, які згідно з договором оренди поліпшувались. Чи виникають у цьому випадку в орендодавця податкові наслідки?

Відповідно до норм пп. 8.8.1 п. 8.8 ст. 8 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) у разі коли договір оперативного лізингу (оренди) зобов’язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об’єкта оперативного лізингу (оренди), частина вартості таких поліпшень у складі витрат, що перевищують суму на поліпшення основних фондів, визначену згідно з пп. 8.7.1 п. 8.7 цієї статті, включається таким орендарем до балансової вартості:

відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об’єкт лізингу (оренди);

створеної таким орендарем відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря не обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об’єкт лізингу (оренди).

При цьому орендарем не враховується балансова вартість об’єкта оперативного лізингу (оренди), за якою він обліковується на балансі орендодавця.

Підпунктом 8.8.2 п. 8.2 ст. 8 Закону № 334/94-ВР визначено, що у разі повернення орендарем об’єкта оперативного лізингу (оренди) орендодавцю внаслідок закінчення терміну дії лізингового (орендного) договору орендодавець не змінює балансову вартість основних фондів або валові доходи (валові витрати) на суму витрат, понесених орендарем на поліпшення такого об’єкта.

Таким чином, при поверненні орендодавцю об’єкта оперативного лізингу (оренди), який зазнав певних поліпшень, здійснених орендарем, податкові наслідки для власника основних фондів не виникають.

 

Підприємство викуповує у IV кварталі 2007 р. за остаточною вартістю основні засоби виробничого призначення групи 3 2005 — 2006 років випуску, які орендувало з ІІІ кварталу 2007 р. Чи можливо до таких основних засобів застосувати ставку амортизації 6% і чи не вважатимуться такі засоби не новими?

Відповідно до норм пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) до основних фондів групи 3 відносяться будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4.

Підпунктом 8.3.5 п. 8.3 ст. 8 Закону № 334/94-ВР встановлено, що облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2 — 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу основних фондів груп 2, 3 або 4, з метою оподаткування не ведеться.

Законом України від 24.12.2002 р. № 349-IV  «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) запроваджено підвищені норми амортизаційних відрахувань для основних фондів груп 1 — 3, які відповідно до п. 15 Перехідних положень цього Закону мали застосовуватися з 01.01.2004 р.

Зокрема, для основних фондів групи 3 встановлено норму амортизації в розмірі 6% (у розрахунку на податковий квартал).

Відповідно до п. 1 Перехідних положень Закону України від 01.07.2004 р. № 1957-IV  «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» норми амортизаційних відрахувань, зазначені у ст. 8 Закону № 334/94-ВР для основних фондів груп 1 — 3, застосовуються щодо витрат, понесених (нарахованих) платником податку після 01.01.2004 р. у зв’язку з придбанням або спорудженням нових основних фондів груп 1 — 3, а також витрат на поліпшення таких нових основних фондів.

При цьому платники податку зобов’язані вести окремий облік витрат, понесених у разі придбання, спорудження та/або поліпшення основних фондів, що здійснюються після 01.01.2004 р.

Таким чином, якщо у зв’язку з придбанням або спорудженням основних фондів (якщо такі об’єкти основних фондів були новими, тобто не експлуатувалися станом на 01.01.2004 р.) витрати фактично понесено (нараховано) платником податку після 01.01.2004 р., щодо таких витрат застосовуються норми, зазначені у пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону № 334/94-ВР.

Оскільки платник податку придбаває основні фонди групи 3  2005 — 2006 років випуску, то з метою податкового обліку вони вважаються новими (введено в експлуатацію після 01.01.2004 р.) і витрати на їх придбання можуть амортизуватися за ставкою 6%.

 

Підприємство — платник податку на прибуток на загальних підставах отримало від фізичної особи допомогу у вигляді ТМЦ, яку має повернути. Як у податковому обліку підприємства відобразити надання та повернення такої допомоги іншими ТМЦ або коштами?

Законом України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) встановлено особливості оподаткування лише для фінансової допомоги, що здійснюється у грошовій формі.

Якщо договором, за яким здійснюється передача ТМЦ від фізичної особи  підприємству — платнику податку, не передбачено строків повернення та винагороди для такої фізичної особи, тобто це не договір оренди (лізингу), то такі ТМЦ є безоплатно наданими товарами.

Згідно з п. 1.23 ст. 1 Закону № 334/94-ВР під безоплатно наданими товарами (роботами, послугами) слід розуміти:

товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод;

роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості;

товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР вартість безоплатно наданих платнику податку товарів включається до його валового доходу.

Оскільки витрат на придбання таких товарів платник податку не мав, то їх вартість не враховується у перерахунку згідно з п. 5.9 ст. 5 цього Закону.

Щодо відображення в податковому обліку повернення ТМЦ фізичній особі, то слід зазначити, що відповідно до норм пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку. Тобто платник податку не може включити до складу валових витрат вартість (компенсацію вартості) раніше отриманих безкоштовно від фізичної особи та повернутих (компенсованих) цій особі ТМЦ.

 

Підприємство придбало ліцензію на право використання комп’ютерної програми терміном використання до одного року. Як відобразити дану операцію в податковому обліку?

З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції у терміна «ліцензія» є декілька визначень, зокрема одне з них — це письмове повноваження на використання об’єкта права інтелектуальної власності.

Будь-які витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для ведення господарської діяльності, включаючи плату за реєстрацію підприємства в органах державної реєстрації, зокрема, в органах місцевого самоврядування, їх виконавчих органах, крім витрат на придбання торгових патентів, установлених Законом України від 23.03.96 р. № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (зі змінами та доповненнями), включаються до складу валових витрат підприємства на підставі пп. 5.4.7 п. 5.4 ст. 5 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями).

Такі витрати відображаються у рядку 04.13 декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання» (зареєстровано в Мін’юсті України 08.04.2003 р. за № 271/7592, зі змінами та доповненнями), і не враховуються у перерахунку згідно з п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР.

Таким чином, витрати на придбання ліцензії, термін дії якої менше ніж рік, відображатимуться в податковому обліку у складі валових витрат звітного періоду на підставі пп. 5.4.7 п. 5.4 ст. 5 Закону № 334/94-ВР.

 

У 2004 р. на підприємстві сталася крадіжка основних фондів групи 2 (виробничого обладнання) на суму 19 тис. грн. Відповіді від слідчих органів до цього часу не отримано. Чи може підприємство списати зазначену суму?

Підпунктом 8.4.8 п. 8.4 ст. 8 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) встановлено, що у разі ліквідації основних фондів за рішенням платника податку або якщо з незалежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних фондів з обставин загрози чи неминучості їх заміни, зруйнування або ліквідації, платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини:

збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об’єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість такого об’єкта прирівнюється до нуля;

не змінює балансову вартість груп 2 — 4 стосовно основних фондів цих груп.

У випадку одержання компенсації від страхової компанії або іншої юридичної чи фізичної особи, винної у заподіяній шкоді, платник податку згідно з вимогами пп. 8.4.9 п. 8.4 ст. 8 Закону № 334/94-ВР у податковий період, на який припадає така компенсація:

має збільшити валовий дохід на суму компенсації за основні фонди групи 1 (окремий об’єкт основних фондів групи 1);

має зменшити балансову вартість відповідної групи основних фондів на суму компенсації за основні фонди груп 2 — 4.

Тобто якщо компенсацію від страхової компанії або винних у крадіжці осіб не одержано, то витрати, понесені підприємством на придбання викрадених об’єктів основних фондів групи 2, у податковому обліку продовжують амортизуватися.

 

Підприємство братиме участь у виставці, яка відбудеться у грудні. Чи має право підприємство віднести до складу валових витрат у вересні передоплату за оренду площі на виставці, здійснену в цьому самому місяці?

Підпунктом 1.18 ст. 1 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) встановлено, що господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк, є лізинговою (орендною) операцією.

Порядок оподаткування операцій з лізингу (оренди) визначено пп. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 зазначеного Закону, відповідно до якого орендар повинен збільшити суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.

Тобто платник податку має підстави згідно з пп. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 Закону № 334/94-ВР віднести до складу валових витрат поточного податкового періоду суми плати за оренду площі, якщо умовами договору оренди передбачено здійснення передоплати і нарахування сум плати за оренду площі провадиться також у поточному податковому періоді.